середа, 1 червня 2016 р.

До дня захисту дітей


Сьогодні день дитинства — гарне свято!
 І мирне сонечко згори нам шле привіт.
 Пісень і радості, та щастя так багато...
 Цей гарний день святкує цілий світ!

Щороку, першого червня  відзначається Міжнародний день захисту дітей – прекрасне свято радості та одвічної надії. Адже саме в дітях ми хочемо бачити здійснення своїх мрій і сподівань. Прагнемо, щоб вони росли здоровими та радісними, прославляли свої родини і рідний край.
Працівники  Тлумацької бібліотеки для дітей, з нагоди відзначення Міжнародного дня захисту дітей, провели для користувачів святково – ігрову програму «Яскраве дитинство – щасливе майбутнє». Протягом заходу бібліотекарі розповіли про історію походження свята, провели  «Казкову правову вікторину», під час якої на прикладі героїв відомих казок, роз’яснили статті Конвенції про права дитини, а  наприкінці, юні користувачі відпускали в небо надувні кульки із своїми бажаннями та мріями.  Також для користувачів, було створено книжково-ілюстративну виставку «Великі права маленької людини».
      Зігрівайте теплом і любов'ю кожне дитяче серце, об'єднуйте зусилля заради майбутнього, і тоді маленькі громадяни виростуть достойними людьми, стануть гордістю своїх батьків.




понеділок, 23 травня 2016 р.

Акція «Читаємо Шевченка»

Усе знесла й перемогла
його любові сила.
Того великого вогню
і смерть не погасила. 
    Леся Українка


Унікальна творчість Тараса Шевченка та його подвижницьке життя, зробили його постать одним із найпотужніших, найпривабливіших і найвідоміших символів України та українського народу.  
22 травня – важлива дата для кожного українця. У цей день прах Тараса Григоровича Шевченка, згідно з його заповітом, було перепоховано в Україні на вершині Чернечої гори,  на високому березі Дніпра,  кількома кілометрами нижче Канева. У тій місцевості поет наприкінці свого життя мріяв оселитися, і там він заповів себе перепоховати.
     Тлумацька центральна  бібліотека для дітей долучилася до акції «Читаємо Шевченка», що була присвячена 155-річниці від дня його перепоховання.   Саме ця знаменна подія  зібрала юних читачів Тлумача біля пам’ятника Великого Кобзаря. Застигший в камені Тарас слухав рядки нев’янучих власних творів та полум’яні поетичні слова вдячних нащадків, що прозвучали з вуст молодого покоління.  Шанувальники Шевченкової спадщини: Лесюк Софійка, Павлюк Вікторія, Богович Денис, Молодцов Едуард, Яців Станіслав, Кулинич Вікторія, Гаморак Юлія, Зелез Настя,  щиро, з дитячою безпосередністю та відчуттям гордості за свою країну, яка народила генія та великого вчителя читали безсмертні твори.






пʼятниця, 20 травня 2016 р.

День вишиванки у дитячій бібліотеці

Наша вишивка – то пісня України,
Нашої священної землі.
В ній співають ранки солов’їні
Квітом розквітаються гаї.

Сьогодні, у третій четвер травня, українці вже традиційно святкують День вишиванки. Цей День не є офіційним, але відзначають його не тільки в Україні, але й за її межами.
День вишиванки – свято національної єдності, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу та об'єднати українців.
Вишиванка – символ, який єднає українців незалежно від мови, якою вони спілкуються.
У цей день бібліотекарі Тлумацької  бібліотеки для дітей, долучившись до акції «Вишиванка – твій генетичний код» провели літературно – музичну композицію «Українська вишиванка в поезіях та піснях».  Бібліотекар розповіла присутнім про історію вишиванки її розмаїття, призначення та застосування в побуті а також про чарівні властивості орнаментів у  різних регіонах України. Користувачі бібліотеки, одягнені в вишиті сорочки, а саме: Богович Денис, Кулинич Віка, Цапчук Вікторія, Гаморак Юля – читали вірші присвячені українській вишивці,  у виконанні Ані Панасенко та Павлюк Віки, звучали пісні: «Мамина сорочка»,  «Два кольори» та «Вишиванка»
У читальній залі була підготовлена  книжкова виставка – перегляд «Українська  вишиванка – символ та оберіг нації», на якій представлені книжки, альбоми, листівки.
Основна мета заходу – це збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення держави загалом.






вівторок, 10 травня 2016 р.

Родинне свято «Мамо, за тебе Богу помолюсь»

У травні коли прокидається від сну природа, коли зодягаються в зелень, квітують дерева й левади, гаї перегукуються голосним пташиним співом, скрізь стоїть запах бузку та конвалії, теплий весняний вітер приносить до нас свято Матері. Це свято в Україні відзначається кожної другої неділі Травня.
День Матері одне з найбільш зворушливих свят, тому що всі ми з дитинства і через все життя несемо в своїй душі єдиний і неповторний образ – образ своєї матері.
Тлумацька районна бібліотека провела родинне свято «Мамо, за тебе Богу помолюсь», бібліотекарі ознайомили читачів з книгами книжкової виставки «Ніщо не вічне, вічні матері» користувачі бібліотеки-учні 3-А класу (класний наставник Олійник Л.М. та ведучі свята учні гімназії читали поеми, вірші присвячені матерям).
Мати на все життя залишається для нас, живих, символом дому, рідної землі, символом України.





понеділок, 9 травня 2016 р.

Виставка-пам'ять «Ніщо не забуто, ніхто не забутий»

9 травня найбільш хвилююче свято перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. І нині через 71 рік після закінчення війни, серця сповнені глибокою вдячністю до воїнів які здобули перемогу.
З нагоди цієї дати у Тлумацькй бібліотеці для дітей влаштовано книжкову виставку-пам'ять «Ніщо не забуто, ніхто не забутий». Читачі бібліотеки, учні Тлумацької гімназії з розповіді бібліотекаря дізналися про страшну війну минулого століття, пекуча рана, яка болить досі чи не кожній родині в Україні.
71 рік тому земля нашої нині незалежної держави була звільнена від завойовників. І скільки б не минуло років, не зітруть у народній пам’яті світлі імена тих, хто віддав своє життя за незалежність нашої Вітчизни.




середа, 27 квітня 2016 р.

Цикл заходів: «Світ живе Великоднем»

І в день Святого Воскресіння
Знов сяє сонце з висоти –
Христос нас кличе до спасіння,
Як Він Воскрес, воскресниш ти!

Травень. Місяць повного пробудження весни. Зеленим рястом вкрилась земля. Лагідно пестить сонечко вербові котики. Весні завжди радіють люди. Бо весна пробуджує землю, з нею на Україну приходить найбільше і найрадісніше весняне свято – Великдень. Свято оновлення та очищення людської душі. Воскресає природа, воскресає життя.
Готуючись до світлого дня Господнього Тлумацька районна бібліотека для дітей влаштувала книжково-ілюстративні виставки: «Біблія крізь епохи і тисячоліття», «Церковні дзвони, мов весна Великий день до нас приносять», біля якої працівники бібліотеки проводили огляди літератури, а також голосне читання віршів українських поетів.
З них діти мали змогу дізнатись більше про Спасителя, який прийшов на нашу Землю, щоб врятувати нас від гріха і дарувати життя вічне.



вівторок, 26 квітня 2016 р.

Година пам’яті ««Вшануймо тих, хто світ урятував.»

«Чи буде квітень, як завжди,
Дарунком весняної здоби,
Чи власним іменем біди
Ми назвемо його «Чорнобиль?»
26 квітня 2016 року виповнюється 30 років з моменту техногенної ядерної катастрофи – аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Вона принесла багато горя і смутку тоді. А тому, що найстрашніші її наслідки проявляються саме тепер, коли не дні і місяці, а роки стали віддаляти нас від тої страшної трагедії.
Щоб вшанувати  ліквідаторів аварії хто віддав своє здоров’я, а то й життя Тлумацька районна бібліотека для дітей влаштувала книжково-ілюстративну виставку «Чорнобиль…Трагедія…Пам'ять…» та провела годину-пам’яті «Вшануймо тих, хто світ урятував.
Бібліотекар згадала історію аварії на атомній станції, розповіла про горе, яке своїм чорним крилом накрило багатостраждальну українську землю, щоб поглибити знання читачів про неї, висловити особисту стурбованість кожного за все, що відбувається навколо, навчити сприймати чужу біду, чужий біль, як свій власний.
В заході брали участь користувачі бібліотеки  учні 7-А класу (класний наставник Крупа Н.І. та вчитель української літератури Гошилик В.В.), вони хвилиною мовчання вшанували пам'ять ліквідаторів аварії. Із співчуттям у своїй душі читали рядки з творів українських майстрів слова, котрі були на місці цих подій, чи якось пов’язані з ними.
Про Чорнобиль пишуть багато. І це зрозуміло. Бо то є невигоєний  біль нашої Землі, наша українська трагедія. Вони повертають нас у минуле, не дають приспати нашу пам'ять і насторожують, бо те що сталося, це ще не вся правда про Чорнобиль…