З поміж безлічі книг, з якими має справу
історія світової літератури, поодиноко виділяються ті, що зібрали в себе науку
віків і мають для народу значення заповітне.
До
таких належить "Кобзар" - книга, яку український народ поставив на
перше місце серед успадкованих з минулого національних, духовних скарбів.
Щоб
ближче пізнати дивовижну долю цієї книги, долю поета, працівники Тлумацької
районної бібліотеки для дітей
організували цих книжкових виставок:" Тарас Шевченко - вічний, як
народ", "Шевченкове слово в віках не старіє", біля яких користувачі бібліотеки читали
поезії, що складались на тернистих дорогах поетового життя, писались, то в мандрах,
то в казематах, мережились при світлі білих ночей півночі і в пісках
пустель закаспійських, під самотнім сонцем вигнання.
Хоча
більшість поезій і народженні поза межами
рідного краю, наскрізно струменить у них світлий образ Дніпра і мріє
синя далеч українських степів. На випадкових аркушах паперу та в захалявних
книжечках поетова рука покрадьки
записувала рядки, що стане дорогими для цілого народу, донесуть до нього крізь
усі перепони віщі і вічні слова.
"Кобзар"
освячує усе життя українця - від народження й до останнього подиху.
Немає коментарів:
Дописати коментар