«Горить свіча – як пам’ять, як сльоза» вечір реквієм

Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України. Головне у діяльності бібліотек громади по відзначенню чергової річниці Голодомору і вшануванню пам’яті його жертв – донести правду сучасникам про цю трагедію.

Так, в бібліотеці для дітей м.Тлумач провели вечір реквієм  «Горить свіча – як пам’ять, як сльоза».

Ведучі заходу зазначили, що в історії українського народу є трагічні сторінки, що примушують стискатися людські серця. І одна із найстрашніших – Голодомор . Користувачі бібліотеки  дізналися про причини і наслідки цієї трагедії. Та з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій, а тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.

Загиблих від голодної смерті в 1932-1933 роках вшанували хвилиною мовчання. Бібліотекарі представили виставку спомин «Голодомор – вінок терновий України».

Пам'ять про Голодомор має бути вічною, як реквієм, як пересторога всім людям на Землі.